Ми всі хочемо бути щасливими, коханими і в момент закоханості – стаємо надто довірливими і чутливими. В такі моменти нас дуже легко ранити і, на жаль, деякі люди можуть скористатися цим.
Мене звати Оля, мені 27 років і зараз я переживаю не найкращий період свого життя.
Пів року тому, я зустріла неймовірного хлопця, його звати Олег, ми ровесники, познайомилися в соцмережі, деякий час переписувалися, а потім вирішили зустрітися в реальності і з того вечора ми почали зустрічатися.
Все було прекрасно, це було те відчуття, якого я так довго чекала і повністю поринула у наші стосунки. Я забулася про все і не помічала, що відбувається насправді. Я мала власну квартиру і через місяць Олег переїхав жити до мене. Він не працював, цілими днями сидів вдома і я розумію, що бувають різні ситуації, але він навіть не намагався знайти роботу, його все влаштовувало. А я була занадто засліплена почуттями, щоб побачити як людина користується мною і грається моїми почуттями.
Через три місяці нашого спільного життя він попросив у мене значну суму грошей? cказав, що в нього проблеми і йому терміново потрібні кошти? він має поїхати на деякий час додому. Я не знала, що робити, але так хотіла йому допомогти, що віддала всі заощадження. Олег поїхав, його не було тиждень і другий, на зв’язок він не виходив, аж якось я побачила його в парку, хотіла підійти привітатися, але одна юна леді встигла це зробити раніше, а він поцілував її і подарував величезний букет троянд. От які в нього термінові проблеми.
Я завмерла на місці, просто стояла і дивилася, моє серце помаленьку сипалося на частинки. Не було сенсу вияснювати відносини, що сказати, гроші я сама віддала з власної волі без якихось зобов’язань. Тому маємо те, що маємо.
З того часу минуло вже пів року, а в мене ще лишився той страх знову закохатися і довіритися людині, а що як знову в момент найбільшої відкритості тобі зроблять боляче.
Я вирішила зробити паузу у любовних стосунках і повністю поринула у роботу. Старі рани помаленьку заживають і щоб там не було, це був дуже цінний досвід для мене.
Попри те, що я зараз не у стосунках і дуже обережна з новими знайомствами, після цієї ситуації я зовсім по-іншому почала дивитися на деякі речі, і деяких людей. В мене на роботі є колега, ми з ним завжди товаришували, він дуже хороший і здається, що лише я вважала, що у нас дружба, тому що Андрій явно проявляє знаки уваги до мене і мені вони дуже приємні. Тому не все ще втрачено.
Моя порада для вас, будьте завжди обачні, впускаючи нових людей у своє серце, але пам’ятайте, щоб не сталося, це лише тимчасові труднощі і завжди знайдеться той, хто залікує ваші рани.
