Сiм’я
Моє життя складається явно не так як я собі уявляв, а починалося все так багатообіцяюче. Мені було 25 років.

«Я втомилася, ти не приділяєш мені уваги, ти мене любиш, ти взагалі слухаєш, що я тобі кажу» –

Я знаю, що потрібно допомагати людям, тим більше родичам, але бувають ситуації, коли близькі люди зводять

Я завжди хотів мати велику родину, так вже сталося, що не маю ні брата, ні сестри і дуже самотньо мені

Добре, коли все спокійно і мирно у родині, але зачасту буває не так все безхмарно. От і в моїй родині

Скільки б тобі не було років і який не мав би життєвий досвід, все одно проблеми у всіх схожі і рішення

Чи це світ так змінився чи люди в ньому стали якимись холодними та байдужими. Не розумію, але те, що

Я завжди вважала, що ніхто нікому нічого не винен, в тому числі ні батьки дітям, ні діти батькам.

Скільки живу, а не перестаю дивуватися людській байдужості чи то егоїзму, не знаю, яке слово краще підходить

Мене звати Максим, мені 30 років, я одружений, вже 8 років, виховуємо синочка Данилка і все ніби спокійно
