Моє життя складається явно не так як я собі уявляв, а починалося все так багатообіцяюче.
Мені було 25 років. Коли я зустрів Олесю, свою майбутню дружину. Ми зустрічалися майже два роки, обоє свідомі, успішні і рішення про одруження теж було досить обдуманим, але не без романтики.
Два роки ми прожили практично в гармонії, Олеся переїхала жити до мене, власне всі фінансові витрати я взяв на себе, а дрібні витрати по дому були за дружиною, все чітко і ясно, ні в кого не було лишніх запитань, але раптом наше життя змінилося, ну точніше не лише наше, а всіх.
В країні розпочалася пандемія, все закрилося на карантин, мені пощастило, наша робота дозволяла працювати дистанційно, але загальні доходи зменшилися. В дружини ситуація була гіршою, їхню компанію закрили і Олеся лишилася без роботи.
Ясна річ, вона моя дружина і всі витрати я перебрав на себе, боятися не було чого, який не який дохід був, та й заощадження є, але коли дружина лишилася без роботи, то в неї почали з’являтися дивні ідеї і рішення, спочатку вона захотіла робити ремонт, я ледь відмовив її від цієї затії, в період економії і неясності завтрашнього дня, витрачати лишні кошти було недоцільно.
Другою несподіванкою було повідомлення з банку, що з мого рахунку знято чималеньку суму на покупки, догадайтеся чого, бігової доріжки, серйозно, коли в тебе немає грошей витрачати останні заощадження на тренажер? Люди, а як же фінансова грамотність.
Ввечері у нас була серйозна розмова з дружиною, ми трохи посварилися, вона звинуватила мене у жад1бності і що не такого чоловіка вона собі хотіла. Чесно кажучи, звучить не дуже приємно. А це ми ще на маємо дітей, а карантин лише почався, як ми маємо жити далі?
Я думаю ми не перша, і не остання молода сім’я на самоізоляції, яка стикнулася з такими проблемами, але підкажіть, будь ласка, як правильно вести себе в такій ситуації? Я люблю свою дружину, але вона зводить мене з розуму і як пояснити їй такі прості речі, мені здається ми спілкуємося різними мовами. Кожний раз, коли я намагаюся пояснити чому так не правильно робити – ми сваримося, а на наступний день миримося. Ось така весела сім’я.
Надіюсь цей карантин скоро закінчиться і ми повернемося до звичного життя.