Як часто люди хочуть ділити те, що їм не належить. Спрацьовує тут 3а3дрість до чужого чи лінь заробити своє невідомо, швидше за все, що все разом спрацьовує.
У мене є старша сестра, їй 28 років, вона нещодавно вийшла заміж, а зараз чекає поповнення в родині. Живуть вони з чоловіком в орендованій квартирі, у батьків чоловіка є трьохкімнатна квартира, але жити з батьками сестра на відріз відмовилася, хоче жити окремо і в своєму житлі. Такі бажання це звичайно добре, але потрібно врахувати, що для цього потрібно ще щось робити. Після університету сестра десь менше року попрацювала, а потім познайомилася зі своїм теперішнім чоловіком і вирішила, що вона не буде працювати, бо основне для жінки – це бути красивою, а чоловік має забезпечувати родину. Хоч це і моя сестра, але я абсолютно не розділяю її погляди і відношення до життя.
Власне сестра і не працювала і жити хоче у своїй квартирі, гарні плани має на життя.
Але давайте повернемося до квартири свекрів, сестра хотіла, щоб вони продали свою квартиру і купили дві маленькі, але ясна річ за квартиру на окраїні ти не зможеш потім купити дві, хай і однокімнатні в центрі, цінова політика трохи різна. Батьки звичайно відмовилися, вони хочуть зустріти свою старість у своїй квартирі.
Сестра на цьому не зупинилася, почала переконувати наших батьків, щоб вони розміняли свою квартиру, але її певно геть не бентежило, що окрім батьків, там ще й я живу. Але сестра сказала, що рано чи пізно я вийду заміж і нехай це будуть проблеми мого чоловіка, де я житиму. Тут можу сказати, що так само це мають бути проблеми чоловіка сестри, де вони житимуть, а не відбиратимуть то в одних батьків, то в інших квартири.
Мені аж дивно, що це моя сестра, одні батьки, одне виховання, а така різна поведінка. Але, можливо, мені хтось пояснить, чому двом дорослим людям 28 і 30 років хтось зобов’язаний допомагати. Можна і самому щось робити для задоволення своїх потреб, а то найпростіше тиснути на жалість батьків, аргументуючи це тим, що батьки повинні забезпечити своїх дітей, але тут ключове слово – дітей, а тут людина скоро сама стане мамою, а веде себе як дитина.
Хотіла поділитися цією історію, бо впевнена, що це непоодинока історія, коли діти забирають останнє в своїх батьків, а коли що до чого, то вони ні при чому. Батьки тяжкою працею заробили все, що зараз мають і заслуговують на достойну старість. Шкода, що не всі це розуміють, в тому числі і моя сестра.
Додам, що після отриманих відмов з обох сторін, вона ще й розізлилася і сказала, що якщо захочуть бачити внука, то все одно допоможуть з квартирою. Я коли це почула, то не повірила своїм вухам, невже це говорить самодостатня жінка? Але пояснювати їй щось було безрезультатно і я просто попрощалася з нею і пішла по своїх справах, розмірковуючи про усю цю ситуацію.