Завжди була переконана, що у родині ми маємо надавати крила один одному, підтримку у всьому, а не гасити наші бажання. Ми маємо хотіти ставати кращими заради себе і заради наших коханих людей.
Коли я зустріла Сашка, то він лише закінчив університет, за плечима не мав нічого, орендував кімнату у трьохкімнатній квартирі, я була на два роки меншою, закінчувала останній курс інституту. Ми одразу приглянулися один одному, мали схожі погляди на життя, слухали однакову музику, але чомусь дуже довго ходили в друзях, більше року, лише потім Сашко почав проявляти до мене якісь ознаки уваги. Потім він признався, що просто боявся, що я відмовлю йому, адже він не був багатий, лише ставав на ноги і не мав, що мені запропонувати.
Незважаючи ні на що – наші почуття перемогли. Ми почали жити разом у маленькій орендованій квартирі, я влаштувалася на роботу, займалася рекламою, Сашко був програмістом, працював на чужих людей, дуже багато часу витрачав на роботу, але зарплата була невідповідною, дуже малою. Я знала його бажання працювати на самого себе, але він дуже боявся, що не зможе організувати роботу і вони втратять всі заощадження, але я завжди знала, що у нього все вийде.
Моя свекруха часто жалілася на мене, що я не шкодую свого чоловіка і постійно вимагаю від нього більшого, але насправді я стимулювала Сашка до відкриття власної справи не заради більшого заробітку, я бачила, що йому не подобається те, чим він зараз займається і він хоче більшого, просто боїться. Я хотіла стати для нього тією людиною, яка повірить у його сили і завжди буде на його стороні.
Через пів року чоловік таки наважився, звільнився з роботи і почав працювати над своїм проектом і що я вам скажу, це було того варте. Минув всього один рік, а Сашко вже має декілька успішних стартапів і трьох людей в підпорядкуванні. Скажу, що і наші заробітки значно зросли.
На минулому тижні в Сашка був день народження і я не витримала і розплакалася, коли він сказав, що своїм успіхом завдячує мені, це не зовсім правда, він це зробив, а я була лише тим першим кроком, який він так боявся зробити.
Чоловік сказав, що якщо справи і далі йтимуть успішно, то він здійснить і мою мрію, відкриє мені ательє і я нарешті теж зможу займатися тим, що до душі.
Ось так потрібно робити у житті, не потрібно нікого нічого заставляти робити, потрібно просто дати людині віру в себе і підтримку і вона сама всього досягне.
І хай щоб не говорила про мене свекруха – ми щасливі і самореалізовані, ми цього досягли разом.
