Ніколи не думав, що доведеться жити у батьків. З самого дитинства я уявляв як виросту і зароблю собі на власне житло. Тому вже з сімнадцяти років почав працювати і помаленьку до двадцяти років відкрив свою справу, все, що заробляв – вкладав у бізнес. І тут я познайомився з Людою, ця дівчина полонила моє серце, я так закохався. Через два місяці ми одружилися і зіграли пишне весілля.
Розтрати на молоду сім’ю були не маленькі, а тут ще й дізнався, що Люда вагітна. Довго думав як все організувати, порадився з дружиною і з батьками і вирішили, що поки поживемо у батьків, у них трьохкімнатна квартира, місця для всіх вистачить. Тим часом ми зможемо зекономити на оренді квартири і я швидше назбираю грошей на власне житло. Тим більше, коли з’явиться малеча, то мама зможе допомогти дружині, вже буде легше.
Спочатку все було непогано, жили мирно і весело. Мама моя не дуже конфліктна, але вона, от знаєте, хазяйка у себе вдома, як що не по її, то вона ніколи не змовчить. Люда і намагалася робити все як хоче мама, але вона вагітна була, гормони, а коли з’явилася дитинка, то недоспані ночі і виснаженість давалася в знаки. Мама з Людою почали часто сваритися. Я розумів, що потрібно щось робити і попросив, щоб ми переїхали пожити на літо на дачу до батьків, на що почув відповідь, що це чудова ідея, але мама поїде разом з Людою, потрібно ж з дитинкою допомогти, Люда сама не справиться, поглянувши на обличчя дружини, я зрозумів, що назрівав новий к0нфлікт. Мама тим часом продовжила, що хоче ще й разом відпочити, вони вже декілька років ніде не були. Я вирішив зупинити цю розмову, адже вона повністю переходила в мамин монолог.
Ввечері я сів переговорити з дружиною, вона жалілася на маму, що та постійно її виправляє і не дає спокою, я розумів її втому і невд0волення, їй потрібний був відпочинок, але й маму ображати не хотів, вона хоче якнайкраще, просто характер у неї такий.
Думав цілу ніч і вирішив таким чином вийти з ситуації, купив батькам путівки на море на два тижні, вони і відпочинуть, і буде як подяка з нашої сторони, а ми з дружиною поки поживемо на дачі, на свіжому повітрі, я візьму відпустку, проведемо час разом, кращого відпочинку нам не потрібно було. Дружина погодилася, мені здається вона була б рада будь-якому варіанту, де не було б моєї мами.
За декілька днів я все підготував, купив путівки, попередив колектив про свою відпустку і ввечері вдома за сімейною вечерею поділився новиною з батьками. Вони були дуже раді такому подарунку, але мама одразу сказала, що можливо ми всі разом поїдемо, на що дружина одразу відповіла, що дитина ще маленька і для неї не зовсім корисно буде така зміна клімату. На тому і погодили, через тиждень батьки їдуть на море, а ми на дачу.
Наступний тиждень минув спокійно, всі чекали того моменту, коли настане час відпочинку. І, нарешті, цей день настав, батьки поїхали у відпустку, а ми зібрали речі і переїхали на дачу і я вам скажу, що це були найпрекрасніші два тижні за останні декілька років, нам всім потрібно було це перезавантаження.
На вашу думку, як правильно потрібно було вийти з цієї ситуації, щоб нікого не образити?
Можливо в когось був подібний досвід, поділіться порадою, а то я опинився немов між двома в0гнями, і дружину люблю, і маму не хочу ображати.