Як часто в житті вам хотілося здатися, підняти білий прапор і віддатися в руки долі, будь-що буде? Як часто виговорили, що більше не можете, ви втомилися, ви вже самі не знаєте чого ви хочете? Можливо ці думки вас навідували вчора, а може саме зараз ви піднімаєте руки до гори, щоб здатися без бою. Зупиніться, не робіть цього, попереду завжди є світло, просто інколи потрібно трохи віри, щоб його побачити.
Я була завжди дуже закомплексованою дитиною і ціллю мого життя було, аби мої батьки гордилися мною, я гарно вчилася у школі, відмінниця, золота медаль. Сама поступила в університет на бюджетну форму навчання, та ще й не аби куди, а в один з найпрестижніших університетів країни. Гарно вчилася, завжди мала стипендію, зразкова студентка, по закінченню мене запросили на роботу, престижну, в обласному центрі, це вам не аби що. Але була одна проблема, слів гордості від своїх батьків я так ні разу і не почула. Виходить все, що я робила, так це довести, що я достойна людина, а вони це сприймали, як щось саме собою прийнятне, хіба може бути по-іншому.
В якийсь момент мені захотілося все кинути, бо це було ніби не моє життя, мені не подобалася моя робота, хоча вона була престижною. Я просто хотіла займатися танцями, від цього моя душа розцвітала. І в одну безсонну ніч я довго думала про своє життя, для чого взагалі я живу, що приносить мені задоволення? Зранку я принесла заяву на звільнення, всі були здивовані такому рішенню, бо я просто звільнилася, не пішла на кращу роботу, а пішла в нікуди. Всі родичі мене осудили, в тому числі і батьки, але тепер, перший раз в житті я відчувала, що роблю все правильно, перший раз я вчинила так, як я того хотіла, а не хтось інший.
Я почала займатися танцями, було дуже важко, фінансові труднощі, та й моє тіло не звикло до таких навантажень, але якби тяжко чи боляче не було, я розуміла для чого це все.
Минув рік і я зараз топовий тренер, планую відкривати свою студію танцю. І найдивніше, що батьки тільки зараз сказали, що гордяться мною.
Якби тяжко інколи не було – завжди йдіть за своєю метою, вона вже зовсім близько і нехай хтось скаже, що у вас нічого не вийде, що ви не правильно робити, слухайте тільки себе, своє серце, воно вкаже на правильний шлях, а далі – лише праця і терпіння і ви обов’язково досягнете того, що так давно хотіли.
Всім удачі і сили в досягненні своїх цілей. Вода камінь точить, а ваші можливості куди більші, ніж ви думаєте.
