Всі зараз говорять про унікальність кожної людини і про те, як не втратити цю оригінальність ще в дитячому віці. Ми всі навчалися в школах, а потім і в університетах і добре пам’ятаємо режим і правила за якими нам доводилося жити, ні кроку вправо, ні кроку вліво. Всі говорять, що це було не добре, тому що всіх зрівнюють під одну лінію, а я скажу, що все неоднозначно, завжди потрібно знаходити золоту середину.
Мене звати Марина і я маю сина Максима, йому 10 років, ми нещодавно змінили школу у зв’язку з переїздом і тут у нас почалися проблеми.
У свого сина я вкладала все найкраще і завжди говорила, що основне аби він був вихованим і чесним, це не означає, що потрібно втратити свою унікальність, це означає, що він буде достойною людиною, яка поважає інших.
Наша нова школа була дуже прогресивною і вона була націлена на всебічний розвиток дітей, ну принаймні, так це подавали викладачі, але те, що бачила там я, так це суцільна відсутність виховання і поваги до інших.
Діти ображали і принижували один одного, ніякої поваги до особистого простору, та взагалі відсутність будь-якого виховання. Викладачі ніколи не робили ніяких зауважень, бо за їхніми правилами – це принижує особистість дитини, от тобі маєш. А як тоді навчити дітей того, що вони не одні в цьому світі і мають поважати інших людей, ніхто не заважає їм мати іншу точку зору і проявляти себе в чому то не було, але при цьому ніхто не має права ображати і принижувати інших.
Ми провчилися в новій школі 3 місяці і після декількох повернень в сльозах свого сина, ми перевели Максима в звичайну школу і зараз у нас все добре, ніяких проблем.
Звичайно я за саморозвиток дітей, але нехай він проявляється у творчості, у захопленнях, а не у відсутності поваги до інших, це трохи підміна понять. Звичайно деяким батькам легше сказати, що моя дитина не невихована, а вона унікальна, так проявляється її особистість, але скажіть мені, будь ласка, кому це елементарна ввічливість не дозволила проявити свою унікальність.
Тому, будь ласка, любіть своїх дітей і підтримуйте їх у всіх починаннях, але не забувайте, що ми живемо у соціумі і маємо навчити їх поваги до інших, без цього ніяк. Хто б що там не казав, як було погано колись чи як добре зараз, завжди є золота середина.
