Ніколи не вірила у всякі надприродні штуки, прикмети, чорних котів, більше скажу, сама є хазяйкою чорного кота Барона. Тому якби кожний раз, коли цей бешкетник переходив мені дорогу ставалося щось погане, то я стала б найнещаснішою людиною на світі. Власне чому заговорила про всякі такі штуки, зі мною трапилася одна історія і здається я починаю вірити в те, що в цьому світі є щось більше, якась сила, що впливає на наше життя.
Мене звати Юля, мені вже 30 років, я не одружена, так, так, я та сама тридцятирічна жінка з котом, головна героїня багатьох анекдотів. Я завжди дуже скептично ставилася до людей, та і до своїх друзів, коли вони говорили «що це був знак», «так було вирішено зверху». Я дуже скептична людина і до того, переконана реалістка і вважаю, що все, що з нами відбувається в житті – це результат наших дій і не більше, але правильніше буде сказати, я так вважала, бо зі мною трапилося те, що похитнуло мою позицію.
День був звичайний, я прийшла з роботи, погодувала кота і сіла за комп’ютер ще трошки попрацювати і певно була дуже втомлена, бо так і заснула на кріслі, і приснився мені сон, що мій кіт-бешкетник випав у вікно, але там близько ростуть дерева і він зачепився за гілку, але був такий переляканий, що боявся рухнутися й так сидів там і нявкав. Я вибігла на вулицю, кликала свого котика, але він міцно вчепився кігтями в дерево і не рухався, я спробувала видертися на дерево, але скелелаз я такий собі і тут повз проходив чоловік і сам запропонував допомогу. Він зняв свій рюкзак і віддав його мені, а сам поліз на дерево і так швидко це в нього вийшло, що вже дерез декілька хвилин він стояв переді мною з моїм котиком на руках. Я була зачарована. Незнайомець представився, його звали Денис, він забруднився, коли дерся на дерево і я запропонувала йому піднятися в квартиру, щоб почистити одяг. Поки Денис був у ванній я заварила кави, він не відмовився, ми мило поспілкувалися і між нами одразу з’явилася симпатія і тут я проснулася. Було дуже образливо, але в мене вперше такий сон, відчуття, ніби це все було в реальності.
Був вже ранок, я зібралася і пішла на роботу і цілий день згадувала свій сон, от якби і в реальності так було.
Прийшла додому, погодувала кота, поставила собі воду на чай і тут почула шурхіт у вікні і лиш побачила як мелькнули чорні лапи мого кота, він вискочив у вікно і вісить на гілці і нявкає, я чимдуж побігла на вулицю, просто в піжамі, до дерева не підступитися і тут я повертаю голову і бачу молодого чоловіка і в його обличчі пізнаю сьогоднішнього незнайомця зі свого сну, мені аж дар мови відібрало, невже так буває? Ну, а власне, що було далі ви вже знаєте.
І як тут не повіриш в надприродні речі.
