Ніколи не думав, що у моєму житті матимуть місце такі події, аж самому смішно, але всяке трапляється.
Мене звати Міша, зараз мені вже 30 років, але ще декілька років тому моє життя було куди веселіше. Не скажу, що я дуже був готовий до сім’ї у двадцять п’ять років, але батьки все наполягали, вони надіялися, що сімейне життя зробить мене більш відповідальнішим і серйознішим, але чесно скажу, я був молодий і хотів гуляти, це нормальне бажання будь-якого хлопця, та й чесно скажу, краще я зараз нагуляюся, ніж потім мене тягнутиме на ліво, коли вже буду сім’янином, скільки сімей через це розпадається.
Але батьки все не могли заспокоїтися, крім того у них були ще й трохи меркантильні цілі, у нас були знайомі, в них була дочка, 22 роки, якраз закінчила університет, як колись казали, саме на виданні. От появилася ідея в них звести нас разом, дівчина та сама живе у власній квартирі, отже я автоматично матиму наречену з приданим. Як я не намагався пояснити батькам, що я не хочу одружуватися, мене не цікавить її квартира і одружуватися заради квадратних метрів я точно не буду, все безрезультатно.
В мами було день народження, вирішили не святкувати особливо, лише так, по-домашньому і догадайтеся, хто був запрошений у гості, лише наші знайомі з дочкою, ну чим вам не заручини? А за столом тільки і мови, що пора одружуватися і ми так гарно дивимося разом і тому подібне.
Скориставшись моментом, я вийшов на вулицю подихати свіжим повітрям і там побачив Олю, мою потенційну наречену, вона ховалася за деревом, ми зустрілися поглядами і розсміялися, я зрозумів, що її теж тер0ризують вдома батьки за одруження.
Виявилося, що Оля дуже хоче займатися танцями, а батьки категорично проти, вона ж закінчила фінансовий факультет, має мати престижну роботу і чоловіка, а не ці якісь гастролі з балетом.
Ми подружилися і вирішили, що будемо грати в свою гру і вдаватимемо пару, тоді від нас відчепляться батьки і ми зможемо займатися кожний своїми справами. Така обманка працювала майже рік, допоки Олю не взяли у один відомий танцювальний проект за кордоном і питання з одруженням розв’язалося само собою.
З Олею ми подружилися і до цього часу постійно спілкуємося, переписуємося в соціальних мережах.
Батьки засмутилися за втратою такої перспективної невістки і більше не навантажували мене сімейними зобов’язаннями.
Зараз мені тридцять років і я з посмішкою згадую той період свого життя. Моє життя змінилося, я маю хорошу роботу, достойний заробіток і задумуюся про створення сім’ї, але зараз це вже моє бажання і я точно сам обиратиму людину, з якою хотітиму провести все своє життя, від кого захочу мати дитину.
Це дуже повчальна історія. Ми всі маємо лише одне життя і вона наше. Тому ніхто крім нас не має право щось у ньому вирішувати. Зробите ви правильно чи помилитися, в будь-якому випадку, це будуть ваші помилки, а відповідно і ваш досвід.
Живіть так, як відчуваєте і самі робіть вибір, як вам вчинити, бо рано чи пізно все закінчується, ви будете підбивати підсумки і може виявитися, що насправді прожили не своє життя.