Інколи хочеш допомогти, а потім ще і винний залишаєшся, так і зі мною сталося.
Мене звати Максим, мені тридцять два роки, маю старшого брата Сашка. Так сталося, що у свої роки я ще не одружений, маю дівчину, але поки ще не впевнений чи переростуть наші стосунки у щось більше, тим часом у мого брата вже двоє синів, живуть вони на орендованій квартирі, Сашко все не може назбирати коштів на власне житло, але це і не в дивину, двоє дітей, постійні розтрати, то машину купили, бо без неї ніяк з маленькими дітлахами, а робота в нього середньостатистична, особливо не заробиш.
Я тим часом відкрив свою невелику справу і досить не погано заробляю, вже купив собі квартиру і машину. Брат все дорікає мені, що міг би і їм допомогти, он як в мене все добре складається. Мені дивно це чути, я багато працюю, щоб влаштувати собі достойне життя і на лишнє не витрачаюся, чому я маю забезпечувати чужу сім’ю, двоє дорослих людей мали подумати перед тим, як заводити двох дітей.
Але довго думав і все-таки вирішив зняти всі свої заощадження і позичити брату, щоб він доклав і купив нарешті квартиру, вже не потрібно було б витрачатися на оренду. Так і зробив, але подальшого розвитку подій я не очікував. Брат перерахував суму і з незадоволеним виразом обличчя запитав, чому так мало. Я навіть не знав, що відповісти, це певно було замість слів вдячності за допомогу.
-Це все, що я маю, ти ж теж збирав кошти, докладеш своїми, як не вистачить, то можеш і кредит узяти.
-Ой, ну добре, і на цьому, дякую.
Ми мовчки розійшлися.
Через деякий час я дізнався, що чоловік купив ще одну машину для дружини, бо їм з однією важко справлятися, чоловіку потрібно на роботу, а дружині дітей возити в садочок і школу. Мене це обурил0, я віддав останні свої кошти не для того, щоб брат машину для дружини купляв.
При зустрічі я висловив Сашку усе своє незадоволення, на що у відповідь почув, що дав малу суму, тільки на машину і вистачило. Я намагався пояснити, що це були усі мої заощадження, а він їх так бездумно витратив, але Сашко був певний, що він все правильно зробив, ми п0сварилися і розійшлися по домах.
Оце так допоміг, ще й винним залишився, але що вже думати, справу зроблено, машина куплена.
Як на вашу думку, хто правий у цій ситуації? Я чи брат? Родичі це добре, але я не вважаю, що маю утримувати чужу родину. Крім того, хіба це нормально взяти гроші і витратити їх на потреби дружини, тим більше друга машина – це не необхідність, а просто забаганка. Як ви думаєте? Мені дуже цікава думка зі сторони.
