Я дуже вдало вийшла заміж, але після нашого весілля, всі родичі чомусь подумали, що я неймовірно багата, грошей – кури не клюють. То одні прийдуть – потрібні гроші на машину, то інші – на ремонт не вистачає.

Не всім щастить народитися у багатій родині, комусь потрібно самому ставати на ноги і виборювати своє право на місце під сонцем.

Так сталося, що мене виховувала одна бабуся, ясна річ, що ми жили не багато, але я любила своє дитинство і найбільше за все хотіла, щоб у моєї бабусі була забезпечена старіть. Для цього я дуже старалася, сама поступила в університет на бюджетну форму, отримувала стипендію, а з другого курсу пішла працювати асистентом керівника, він дозволив працювати у вільний від навчання час та у вихідні.

На особисте життя часу зовсім не було, але доля все одно знайшла мене на роботі, на одній з зустрічей я побачила ті прекрасні блакитні очі, його звали Артем, ми всю зустріч переглядалися, а потім він запросив мене на побачення, так ми почали зустрічатися. Я познайомила його з бабусею, він дуже сподобався їй. Потім я познайомилася з батьками Артема, вони дуже приємні люди.

Артем був партнером мого керівника, мав успішний бізнес, власне цілком сформований і самодостатній чоловік, мені так подобався той захист, який я відчувала поруч з ним.

Ми зустрічалися десь два тижні, після чого Артем запропонував переїхати до нього, мене спочатку це збентежило, дуже вже все швидко розвивалося, але він мені подобався, тому вирішила прийняти пропозицію. Я переїхала жити до Артема, у нього був власний приватний будинок, нарешті я відчула себе по-справжньому вдома.

Через пів року ми одружилися, зробили пишне святкування. Після нашого весілля, всі родичі чомусь подумали, що я неймовірно багата, грошей – кури не клюють. То одні прийдуть – потрібні гроші на машину, то інші – на ремонт не вистачає.

Поясніть мені, будь ласка, чому, коли я жила з бабусею, нам ніхто ніколи не допомагав, ні ремонт зробити, ні фінансово, а коли я трошки стала на ноги, то всі навколо стали такою ріднею і всім щось потрібно.

Моя бабуся ніколи нічого не просила в мене, хоча якраз вона і могла б, живе на одну пенсію. Мені як потрібні були кошти, то я і вчилася, і працювала разом, а інші хочуть все готове отримати.

Ясна річ, що я відмовляла в таких проханнях, по-перше, я не маю грошей, це мого чоловіка, а по-друге, потрібні гроші, то ідіть працювати. Ой, що після цього про мене розповідали мої родичі, яка я п0гана і жад1бна людина, не признаю своїх родичів.

Поясніть мені, будь ласка, як правильно вести себе в таких ситуаціях і як відмовляти людям, щоб вони розуміли, що нічого просто так не дається у цьому житті. Я вже втомилася відчувати себе винною, хоча по-факту, я права і нічого поганого не зробила.

Поділіться своїм досвідом.

Оцініть статтю
NewsRegion
Я дуже вдало вийшла заміж, але після нашого весілля, всі родичі чомусь подумали, що я неймовірно багата, грошей – кури не клюють. То одні прийдуть – потрібні гроші на машину, то інші – на ремонт не вистачає.