Мені здається, що я вже повністю відійшла від усіх традиційних умовностей, яке передбачає наше життя, я абсолютно нормально сприймаю неофіційні шлюби і всі інші речі, які колись здавалися неприйнятними. Те саме стосувалося і хрещення дітей, я не розумію для чого всі ці правила, якщо ти хрестиш дитину, то стаєш, ніби другою мамою, чарівною феєю для дитини і тут справа не втому, що я не люблю дітей, а в самих офіційних визначеннях, мені не потрібно якісь звання, щоб можна було когось любити, я і так це можу робити.
Проте, коли мої друзі запропонували мені стати хрещеною для їхньої доньки, з поваги до них, я виконала всі зобов’язання, які передбачав цей ритуал.
Я не маю власних дітей і не одружена, тому моя похресниця стала для мене найріднішою дитиною. Я її просто обожнюю. Коли вона народилася, то не лише у моїх друзів з’явився сенс життя, а в мене також. Я завжди була поруч.
Коли мої знайомі розповідали, що бути хрещеною це великі клопоти і великі розтрати, постійні подарунки, ніколи не буде спокою, бо від тебе завжди буде щось потрібно, то для мене це була любов, мені самій завжди хотілося щось подарувати малечі, бути поруч з нею.
Час ішов, моя похресниця росла і аж не віриться, що цього року вона закінчує школу. Я вирішила, що не хочу бути просто хресною, я хочу бути хрещеною феєю. Тому прийшла до своїх друзів і сказала, що всі витрати по випускному я хочу взяти на себе, нехай цей день для неї буде справжньою казкою, а я для цього зроблю все, що зможу.
Щоб не затягувати підготовку до випускного, ми вирішили почати заздалегідь, вже в березні пішли по магазинах підшуковувати плаття, адже це головний атрибут для дівчини, але нічого, що було вартим уваги не знайшли, тоді ми подумали, що найкращим варіантом буде пошиття плаття на замовлення, ми обрали модель, зняли мірки і тепер чекали, поки наша краса буде готовою, паралельно ми підшукали всі інші необхідні аксесуари.
Час ішов швидко і ось, цей день настав, моя малеча вже зовсім доросла. Я з нетерпінням чекала її виходу на шкільній лінійці, і тут вона з’явилася, просто неймовірна, така красуня, ніби принцеса, яка зійшла зі сторінок казки.
По закінчення офіційної частини похресниця підбігла до мене і міцно обійняла.
-Дякую! Це був найкращий день мого життя. Ти моя справжня хрещена фея. Я так тебе люблю.
-І я тебе люблю. Знай, щоб там не сталося, ти завжди знайдеш підтримку в мене, я завжди буду поруч, а тепер біжи, а то пропустиш все свято.
Правду кажуть, що чужих дітей не буває, бо любов точно не має умовностей, вона беззаперечна.
А ви маєте похресників? Як склалися ваші відносини? Поділіться вашим досвідом.
