Майже всі мої подруги ро0злучені, а їм, навіть, 30 років ще не має. Хтось дуже швидко розлучи8ся, а хтось встигнув і трохи пожити сімейним життям, завести дітей і це в рази ускладнює ситуацію з р0злученням.
Коли я одружувалася, то була впевнена, що це на все життя, я не буду однією з своїх подруг, які стрімголов одружуються, бо так потрібно, а потім не знають як р0злучитися, бо світ сучасний, а тягар суспільної думки, що твій обов’язок бути дружиною і мамою нікуди не дівається.
Я у шлюбі вже пів року, зустрічалися ми теж недовго, приблизно 5 місяців. Ми щасливі разом, почали задумуватися вже про дітей.
Але всі наші плани зруйнувалися в один момент, коли мені написала одна дівчина, вона сказала, що є колишньою нареченою мого чоловіка. Вони мали одружитися, але перед самим весіллям посварилися і він зі злості одружився зі мною, вона сказала, що вони зустрічалися вже навіть, коли ми були вже одружені. Але це не найголовніша новина. Ця дівчина також написала, що народила сина від мого чоловіка, хлопчику вже три місяці.
Я не знала, що мені робити, з однієї сторони це повідомлення може взагалі нічого означати, які докази для цього, але з іншої сторони просто забути про цю ситуацію я не змогла.
Ввечері я вирішила поговорити про сьогоднішню листування з чоловіком, розмова була складною, він сказав, що дійсно колись зустрічався з цією дівчиною, але вони розлучилися більше року назад і ніякого відношення до цієї дитини він не має, та й розлучилися вони через те, що вона йому зраджувала неодноразово.
Я вірила своєму чоловікові, за весь період, що ми були разом, він ніколи не дав мені приводу для ревн00щів, але знаєте, після цієї ситуації в мене все одно поселилася якась недов1ра, я стала постійно напруженою, ніби кожну хвилину чекала, що в дверях з’явиться його колишня з дитиною на руках.
Та дівчина більше не писала і я не знаю чи це добре, чи погано, але зернину непорозуміння в нашу молоду сім’ю вона вкинула.
На вашу думку, як мені правильно вчинити? Кому вірити в цій ситуації, з однієї сторони є мій чоловік, якого я кохаю і який ніколи не давав ніяких приводів для ревн0щів, а з іншої сторони, якщо це все правда і він дійсно зраджу8ав мені, просто вміло це приховував. Враховуючи досвід моїх подруг, вони теж не могли повірити в те, що їхні чоловіки їм зраджували, тому що ніяких передумов на те не було, а по факту, тепер вони р0злучені.
З того дня, минув майже місяць, більше ніяких повідомлень не було, наше життя майже повернулося до звичного режиму і я забулася про той випадок.
Все-таки я вирішила довіряти своєму чоловікові, тому що в іншому випадку немає сенсу починати будувати нову сім’ю.
