Я завжди мріяла малювати, але стільки років себе стримувала і коли вийшла з декрету, то вирішила, що саме зараз час почати здійснювати свою мрію. Чоловіку не сподобалася моя ідея, він думав, що я повернуся на свою попередню роботу, звичайно, там реальні гроші, а за свої картини невідомо коли я зможу заробляти.

Дуже важливо мати підтримку, це таке неймовірне відчуття, коли чуєш, що  в тебе вірять, здається ніякі проблеми не зможуть стати на заваді в досягненні своєї цілі.

Але часто буває, що найближчі люди якраз стають не тими, хто окриляє, а тими – хто обрізає крила.

Ця історія про мене і про мою мрію.

У 20 років я остаточно зрозуміла, що хочу займатися малюванням, але не просто перемальовувати чужі картини або щось оформлювати, ні, я хочу бути творцем, я відчувала, що це моє.

Але в житті не завжди все відбувається так, як ми того хочемо, або принаймні не одразу. Коли я познайомилася зі своїм теперішнім чоловіком ми ще обоє були студентами і потрібно було думати про більш буденні речі, як оплатити квартиру і за що купити продукти, а не про творчість, тому я влаштувалася на звичайну роботу в офіс. Чоловік мій теж працював і стрімко будував кар’єру, було не легко, але ми справлялися, ми були разом.

Через декілька років у нас народився син і я на два роки лишилася в декреті, потім синочка ми віддали в садочок, а я хотіла працювати і розвиватися, коли як не зараз? Чоловік уже мав хорошу, високооплачувану роботу і я сказала йому, що не хочу повертатися в офіс, хочу нарешті малювати, стільки років себе стримувала. Чоловіку не сподобалася моя ідея, він думав, що я повернуся на свою попередню роботу, звичайно, там реальні гроші, а за свої картини невідомо коли я зможу заробляти. Мені було дуже образливо, що він не розумів мене, наскільки це було важливо для мене, він займався тим, чим хотів, а я ходила щодня на роботу, яку ненавид1ла.

Того вечора ми пос8арилися і ще декілька днів не розмовляли. Чоловік навіть і не думав попросити вибачення за свою поведінку, а я не хотіла відмовлятися від своєї мрії, тому обдумавши декілька днів ситуацію, яка виникла у нашій родині прийняла рішення тимчасово пожити у батьків і подумати, що робити далі, цей час потрібний і мені, і моєму чоловікові.

Наша родина зовсім молода і потрібно зараз вирішити всі питання, бо потім буде лише гірше, недосказанність і приховані 0брази рано чи пізно дадуть про себе знати і почнуть руйнувати родину.

Маю велику надію, що до р0злучення не дійде, я все-таки кохаю свого чоловіка, але інколи потрібно робити вибір, чиї інтереси важливіші: власні чи інших людей.

Надіюсь мій досвід стане для когось корисним, а мені цікаво, можливо хтось опинявся в подібній ситуації і зможе дати мені якусь пораду, чи правильно я вчинила у цій ситуації, бо ми не вдвох, у нас є син і теж не хотілося б, щоб він страждав через наш вибір. Інколи зі сторони краще видно, тому надіюсь, що хтось підскаже правильне рішення.

 

Оцініть статтю
NewsRegion
Я завжди мріяла малювати, але стільки років себе стримувала і коли вийшла з декрету, то вирішила, що саме зараз час почати здійснювати свою мрію. Чоловіку не сподобалася моя ідея, він думав, що я повернуся на свою попередню роботу, звичайно, там реальні гроші, а за свої картини невідомо коли я зможу заробляти.