Якщо потрібна якась допомога, привезти, завести, відремонтувати, то завжди я, як святкувати і подарунки, то на першому місці брат. Мені здається, що в якийсь момент батьки почали сприймати мою допомогу як щось належне, проте як брат вдарить палець об палець, то про це потрібно всім розповісти. Дітей потрібно однаково любити, не дивлячись на те, скільки їм вже років.

Ми з братом виросли у невеликому містечку, жили з батьками у маленькій двохкімнатній квартирі, місця мало, але ми звикли. Я був старшим і завжди відчував більшу відповідальність і перед батьками, і за брата. В разі якихось проблем – завжди був винний я, але з іншої сторони і розумів, що я все-таки старший брат.

У нас з братом різниця три роки, я дуже люблю його, але знаєте, коли ти дитина, то не завжди можеш об’єктивно оцінити ситуацію, виникають якісь безпідставні ревнощі, що молодшу дитину люблять більше, ніж тебе. Я теж з цим стикнувся, але не в дитинстві, а зараз, будучи дорослим чоловіком.

Коли я аналізую відношення батьків до нас, то в мене виникає багато питань, я завжди повинен був всього досягати сам, натомість брату завжди допомагали батьки. Ось навіть і з житлом. Я важко працював маже п’ять років, щоб купити власну однокімнатну квартиру, а брату батьки віддали свою, точніше нашу двохкімнатну, а самі переїхали жити на дачу. Якось не дуже справедливо.

Якщо потрібна якась допомога, привезти, завести, відремонтувати, то завжди я, як святкувати і подарунки, то на першому місці брат. Мені здається, що в якийсь момент батьки почали сприймати мою допомогу як щось належне, проте як брат вдарить палець об палець, то про це потрібно всім розповісти, як він купив батькам новий телевізор, то всі сусіди про це знали і постійно говорили, який хороший син виріс. А те, що я майже щодень допомагаю батькам, і ремонт сам у них зробив, то це таке, так і має бути.

В якийсь момент мене почало це ображати. Дітей потрібно однаково любити, навіть, якщо їм вже майже тридцять років. Таке відношення призвело до того, що я почав гірше спілкуватися з братом, хоча все одно люблю його.

Нас двоє, а як з цим справляються, коли в сім’ї багато дітей, геть не розумію.

Порадьте, будь ласка, як правильно поговорити з батьками і пояснити їм, що ми однакові їхні сини і хочемо рівної любові, бо в мене є пересторога, що цією розмовою, я можу образити маму.

Оцініть статтю
NewsRegion
Якщо потрібна якась допомога, привезти, завести, відремонтувати, то завжди я, як святкувати і подарунки, то на першому місці брат. Мені здається, що в якийсь момент батьки почали сприймати мою допомогу як щось належне, проте як брат вдарить палець об палець, то про це потрібно всім розповісти. Дітей потрібно однаково любити, не дивлячись на те, скільки їм вже років.